Я не вмію ставати загадкою…
А для тебе — суцільна таїна
Я на тебе дивлюся лагідно
Вся така безневинна й файна
А під вечір буваю відьмою
Опікаю іконами губи
На папер я лягаю… римою
Ти вагаєшся: любиш-не любиш…
Ти весь мій плюс душі шість грамів
В світі так ой нелегко жити
Ти мерщій зачиняєш брами
та не схопиш, бо я — вітер.
По розбитім своїм серці
По звабливим моїм рухам
Ти ніколи в житті не вгадаєш
Чи чаклунка, чи просто шлюха…
25.02.09
загадка
© Copyright: Александра Очман, 2009
Свидетельство о публикации №109083005959
Свидетельство о публикации №109083005959
Рецензии
дякую.. я взагалі свою інтимну лірику не дуже люблю, але до читачів прислухаюся ;)
Александра Очман 07.11.2009 12:28 Заявить о нарушении
Александра Очман 07.11.2009 12:28 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
