Труби, що видихають осінь -
Хмари кольору теплого жовтня.
Ми стоїмо на останньому поверсі,
З нього от-от зістрибнула самотність
Смерть увінчав соковитий хрускіт,
Лагідний смак техногенних яблук.
Знизу хтось лає нас суто по-руськи,
Але в нас немає ніяких траблів
Небо над нами розбещене вогнищем,
Небо тут снить цехами ливарними,
Я залишаю всілякі тонкощі,
Покрівлею даху дряпаю карму
Це був мій край, що старими заводами
Тепер із тобою надійно сплетений.
Вісім прольотів пожежними сходами
з індастріалом всередині.
29.08.09
индастриал
© Copyright: Александра Очман, 2009
Свидетельство о публикации №109083005954
Свидетельство о публикации №109083005954
Рецензии
