Чим окуті ми? Чи забуті у пітьмі планети,
Коли навколо життя, та його мега-проекти?
Минають дні, а ми лишаємось самі,
Біжучи від себе й так від світанку до ночі.
Біля кожної сцени миттєво спалахує світло -
Це саме те чого шукаємо! Нашу землю вкриють квіти!
Ми розуміємо, що кожен винятковий,
Але всі - як один. Планета, мов брати по крові!
Чи залишимо час у своєму мікрополоні?
Долоні ще теплі, але вже везуть у вагоні
Споріднену мить! Питання часу? Лишіть!
Нехай у майбутньому сьогодні гримить!
Ванільне небо, що дарує спокій на обличчі,
Раптово сховалось - воно має таємничість.
Як і ми, шукає шлях, що веде за обрій.
Куди-небудь, як най далі, щоб загорнутися в безодню…
Чим окутi ми?
© Copyright: Алексей Белоцерковец, 2009
Свидетельство о публикации №109082900666
Свидетельство о публикации №109082900666
Рецензии