Повсюду жарт влив сть

      Не маю скарги ні накого.
      Сам остаюся із собою...
      Навіть наслідники мойого
      спадково малого доходу,
      не числяться гідно до мне;
      - Немають нічого зі мною!?

      Кажуть що їхні дороги є другі.
      Модерними стали, забули старе.
      Навіть розмова не так то яскрава
      - упала до стану низького. Та все
      що, для зросту духовного, нужне
      - скасувалося. Не так, все брудне.

      Повсюду жартівливість...
      Неможеш довірятися нікому -
      чиж правдиво буде він тебе хвалити?
      А чиж правдиво тебе обсудить він
      - в своєму колі, та стане зрадником твоїм;
      а самеж на твоїм полі.
      Сидячи на твоїй зрубаній тополі.

      В чімже така покора:
      недобрість піднялася аж до неба;
      а добра воля, знизилася до гроба?
      Одне лише можу сказати, що -
      як тако дальше будемо пригати,
      то більше нижче будуть спускатись
      наші духовні валюти,
      аж як загубимося в запрути!