Перед тобою стою мов дитина,
Що казати і знати не знаю,
Дивна сила до тебе манила,
Ось уже я на сходах чекаю.
П’ять хвилин – ціла вічність для мене.
І лиш мить для безкрайого неба,
Ти піднімешся і посміхнешся,
Ну а поки міркую про тебе.
Тьмяне світло, мов час надвечірній,
Хоча день ще на вулиці білий,
Крізь вікно бачу постаті дивні.
Ти ідеш, більш ніхто вже не милий.
Серце рветься, чому я не знаю.
Краще сяду на голу підлогу,
Цілу вічність тебе я чекаю.
Чую кроки знайомі на сходах.
Не насмілюсь підводити очі,
Знаю, сум мій тебе роздратує,
Він немов розлучити нас хоче.
Я мовчу і хвилини рахую
Ти стоїш, кілька кроків до тебе,
Доторкнутись я міг би рукою,
Не потрібно і сонця у небі,
Аби поряд була ти зі мною.
***
© Copyright: Александр Терещук, 2009
Свидетельство о публикации №109082803342
Свидетельство о публикации №109082803342
Рецензии