Пам ять
Вона була дуже маленька і надзвичайно тендітна. А тому здавалося, що вітер, який час від часу погойдував її полум’яний квіт, от-от зломить її.
- Звідкіля вона тут узялася? – дивувалися люди, приносячи чергову порцію сміття. - Адже і самої клумби багато років, як тут уже немає...
- Нема-а-а-є-є-є – підхоплював вітер їх слова, відносячи десь дуже далеко
І лише вогник маленької квіточки знову й знову нагадував людям, що й у Землі є пам’ять...
Свидетельство о публикации №109082704215