Війни, де замість патронів папери,
де руки аж чорні від поту і пилу,
і шрифту; а очі червоні від люті
Де ті, хто за склом мають вуха - не чують,
очами не бачать - не сонце їх сліпить,
а дірки у душах, великі мов прірви,
Мов чорні безодні - ім'я їм байдужість
ЇХ суть - це омана, Їх лють зачіпає,
крижана брама ввійти закликає
І починаєш на них бути схожим
і ти вже не ти, і кров вже аж чорна -
у вухах гуде, у серцях закипає.
Аж раптом: прокинувся, вийшов із клітки
Побачив, які залишає відмітки
Скаженість і лють,
і біжиш що є сили
Біжиш і боїшся назад озирнутись
Щоб не повернутись..., щоб не повернутись...
Leges barbarorum
© Copyright: Агуйер Жан-Поль, 2009
Свидетельство о публикации №109082406381
Свидетельство о публикации №109082406381
Рецензии