Знову майдан у наметах,
І не сховатись ніде,
А, в Гідропарку кобіта,
Хлопців,очима пряде.
Донецькі у синє вдягнулись,
Очима свердлять киян,
З хрестами святими на шиях,
Готові вже йти на таран.
Знову час вимагае зусилля,
Політичне гасити багаття,
В парламенті патріотична ЮЛЯ,
Проявляє козацьке завзяття.
"Лжепатріоти" на пляжах,
Гладять заморських кобіт,
Ждуть визначального часу,
Щоб вправний зробить кульбіт.
Коли поведуть їх на страту,
В штольнях довбати кайлом,
Лише тоді промовлять брат брату:
"А теба ж, рішуче було".
Час згаяний вже не повернути,
І добре, що крові нема:
"Не треба нам другі Крути!
Україна лише вільна одна".
Посиджу в тіньку під каштаном,
І київський "Живчик" поп"ю,
Не віддам Україно! Не зраджу,
Героїв і долю вільну твою.
Примітка: словом "кобіта" на Західній Україні називають дівчат.
На Майдане. 25 июля 2006г
© Copyright: Пётр Лавренчук, 2009
Свидетельство о публикации №109082404656
Свидетельство о публикации №109082404656
Рецензии