Я, видел как люди подымались

Я,бачив,як село вставало,
Як підіймався люд з колін,-
Не Ющенка- майбутнє обирали,
Народний гнів - не бандитський загін.
Тоді по хатах молилися люди,
Щоб Бог йому допоміг,
Я, бачив цього не забуду,
Поміж чорних бандитів,
Найгірших учнів своїх.
Було все, - насильство и зрада,
Відпочити час не давав,
З неправдою боролася правда,
Я з правдою поряд постав.
Не зрадив рід та Тараса,
Я, з кращими поряд постав,
Багато копилило  носа,
Народ, шлях а майцбутнє знайшов.
І ніжки й ножі підставляли,
Да дурнів,- чорні вовки,
На страх ми тоді не зважали-
І нам посміхілись жінки.
Хотів би,щоб всі пам"ятали,
Щоб чув мене мудрий народ:
"Від трипільців ми тут панували,
Завжди проганяли заброд.
Ніяк не збагнуть людожери,
Що бідністю душать людей,
Тоталітаризму прикрили ми двері,
На виборах шляху й ідей.
А ще хоті би додати,-
Вибори це не справжня війна-
З опонентами треба зібратись,
Та випити, за мир, келих вина.