Побратимам Віктору Лобазову та Володимиру Французу.
Юрба біля главку міліції,
А Віктор Лобазов в тюрьмі,
Усі звинувачення - фікції,
На площі всі друзі мої.
За хлопця вступився Атрощенко,
Прмовив сумно - Обушний Олег.
Костюк додала по-жіночому:
Не слідство - "ментівський бред",
Поету дали слово промовити,
Піднявся весь "джисовий"Драч.
Він просто:"Що,Ви городите?!
Почуйте хоч матері плач!
За тризуба й ваші шати-
Сивіли в тяжкій боротьбі,
А ви знов свое витворяти
Це проклято вже, назавжди!".
Тут сіпнувся хвацький полковник,
Оратора смикнув чимдуж,
Мов злодія, той охоронець,
Що, красти в садок лізе груш.
Юрба шашуміла мов море,
Побачив знайоме чоло.
Француз говорив вже по-своему,
Поставив на місце його.
І Бог додае нам наснаги.
Ми з правдою в люди йодемо.
Тож доки народ не зганьбили-
Побачать хай силу його !
Сила народу
© Copyright: Пётр Лавренчук, 2009
Свидетельство о публикации №109082403310
Свидетельство о публикации №109082403310
Рецензии