4 июля 2004 года. Киев

                Президенту України Віктору Ющенку.

Співоче поле.Віктор Ющенко й народ-
Зібрались всі,хто полюбив свободу,
Полишив кафедри,діток та город,-
Час вибору настав, для українського  народу.
Довести треба,що ми варті всі її,
Та й наша хата спереду не з краю-
Козацький дух поміж нас - живий,
Нова доба, вельмишановні,- наступае.
Промовив до народу наш найкращий провідник,
Доніс до серця,хто його не зрадив,
Він хвилювався, до такого депутат незвик-
Народне віче,не бенкети та паради.
А, далі люди з ним пішли гуртом,
Підтримати надію, в першім президенським кроці,
Десятки тисяч зморених, зкалічених в борні-
Йшли по "Печерську", але ще не переможці,-
Не залякали їх роки, та влаждноможці.
І посміхівсь прапороносцям кожен дім,
Мов малі діти, раділи невеликій перемозі,
Як спраглі воду,- випили промову Оксани Білозір-
За успіх, чарку дружби,- випили в дорозі.
Десятки тисяч мільйонам понесли надію:
До рідних, та дітей,великих та малих містечок,
А, по державному,провлвдному і комерційному- ТВ:
Про ВВП,трьох алкашів й німих овечок.
Потрібен нам сильний НАРОДНИЙ ПРЕЗИДЕНТ,
Щоб поєднав, всіх ситих та голодних,
До правди кращий друг, старої влади опонент,
А,наша радість й перемога в справах добрих.