Мене хвилі Дніпра не піднімуть -
Вісімнадцятий раз я втону,
Бо слабенькії ноги німіють:
Відчуваю, що майже в раю.
Мене хвилі дніпрові в полоні
Обіймуть усім шелестом рік,
Щоб мені цілувати долоні,
Бо вже мій вісімнадцятий вік.
Вітер грубий, безжалісно хмурий
Підштовхне мою душу в політ,
Щоб ніколи в житті не забула,
Як-то мать вісімнадцятий рік.
В с мнадцять
© Copyright: Буэнос Айрес, 2009
Свидетельство о публикации №109082300783
Свидетельство о публикации №109082300783
Рецензии