Немов зимове л то

Немов  зимове  літо
Холодний  блиск  в  очах
У  обрисах  дівочих  рис
Дарма  шукати  зиск

Та  сподівання  грошей  не  приносить 
Не  тямить  в  золоті  воно
І  щиру  душу  розтривожить
Лише  коханого  тепло

І  в  ніжну  ніч  до  краю
На  крилах  долі  віднесе
До  глибини  душі  розкрає
Немов  весільний  каравай 

І  тихим  подихом  поволі
Престол  розіб’є  крижаний
І  млосну  ніч  сльозою  зронить
В  скрижаль  прозорий  чистоти

В  імлі  розтане  ранок
Розвіє  ненароком  сон
Щоб  золота  осіння  казка
Воскресла  заспана  любов
Сергій  Мат05-08р


Рецензии