Дивлюсь на небо я з думками:
«Почався б зараз зорепад!»
І ось – ловлю зірки руками,
Це справжній, чистий водоспад.
Мені підвладна думки сила,
Але багато треба знань,
Бо багатьох вона згубила,
Необережних до бажань.
Я наловлю зірок. В кишеню
Їх обережно покладу.
І дам обов’язково жменю
Тому, кого в біді знайду.
Зірки летять до мене в руки,
Спалахують вогні багать.
Вже досить! Закінчились муки!
Але зірки летять…летять…
ловлю з1рки руками
© Copyright: Марина Шевкопляс, 2009
Свидетельство о публикации №109082201294
Свидетельство о публикации №109082201294
Рецензии