Коли скінчаться всі мої пісні,
І піду мовчки у пустельний край зимовий,
Тобі залишу радісний свій спів,
Моя останняя і грішная любове.
Підхопить рано жайвір на зорі,
Коли у снах блукають кучеряві клени,
Дзвінке, бадьоре, чисте попурі
Про ніжний оксамит очей твоїх зелених.
Промінчик сонця кине навмання
Краплинку золоту у квіти калинові,
І мов би я, зігріє звіддаля,
Твоє життя, моя таємная любове.
Дарма, що ми не жили бік у бік,
Ми разом подумки аж поки мармурове
Торкнеться небо і твоїх повік
Серпанком небуття, моя палка любове.
Коли ск нчаться вс мо п сн
© Copyright: Катя Андриенко, 2009
Свидетельство о публикации №109081907232
Свидетельство о публикации №109081907232
Рецензии
Невероятно красивый стих, несет в себе очень сильную энергетику ( просто не знаю как еще выразить свои чувства). Прочла, даже мурашки побежали.
Токарева Мария 20.08.2009 21:02 • Заявить о нарушении
Токарева Мария 20.08.2009 21:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.