***

Хто ти людино і звідки прийшла?
Звідки ти шлях у цей світ віднайшла?
Що твоя назва для нас значить всіх?
Хто ти людино , який в тебе гріх?

Людина... величне ім’я
В нім радість и розпач, тривога
Чекає широка дорога
Того хто несе пізнання

Але це не просто ім’я...

Немає людини від Бога...
Від Бога є назва одна
Людина –  святе це звання

Його треба мужньо здобути
Розбити приземлені пута
Відчути вогонь пізнання
Боротись за чесне звання

Як хочеш людиною стати
Потрібно багато пізнати
Відчути і радість тривоги
Шукати потрібні дороги
А також пізнать біль утрат
І йти лиш вперед, не назад.

Є людяність в серці людини
Без неї людина загине
Лишиться потвора одна
У неї немає ім’я

Є честь у людини й хоробрість
За це відчувається гордість
Дає це їй сокола крила
У ній відчувається сила

Вона не залишить в негоді
Ні друзів своїх, ворогів
І зробить усе що є в змозі
Не кине тернистих шляхів

Вона вміє біль відчувати
Та також уміє прощати
Не знає ненависті, зла
Вона лиш живе для добра

Буває відчує тривоги
І різні бувають дороги
Вона ж знає треба іти
І шлях в світі свій віднайти

Людина ... звичайна істота
Що йде по стежині життя
Злітає у вись щоб відчути
Захоплення й радість буття...