Не журіться, полковнику, нині,
Не журітеся, друже,
Ви послужите ще Україні,
А до слави – байдуже.
І впадуть вам на плечі зорі,
І впадуть у долоні руки,
А позаду уже розлуки,
А попереду – небо й море.
Дві ваші стихії, полковнику,
Блакиттю хоругви освячені,
Небо і море, море і небо,
І нічого не втрачено,
Море – і нічого не втрачено.
А літа – птахами у безвість,
А роки – попереду зграя,
Пильнували ви тільки честі
Свого полку і свого краю.
Тільки шаблю й коня гнідого
Зберегли у кривавій січі,
Озирнешся, а там – нікого,
А життя не дається двічі.
Не журiться, полковнику
© Copyright: Леся Романчук, 2009
Свидетельство о публикации №109081706720
Свидетельство о публикации №109081706720
Рецензии
Пусть на его погоны без просветов лягут генеральские звезды. А жизнь не дается дважды, живем так, чтобы не было обидно нашим потомкам. Спасибо! С теплом и нежностью
Владимир Мурзин 18.08.2009 20:11 • Заявить о нарушении
Владимир Мурзин 18.08.2009 20:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.