Я дякую тобі
За ці яскраві зорі
За неба синяву
За сонце золоте
За пташечку в гаю
За весну кольорову
За місяць уночі
За те що я живу...
Ти був ще молодий
Ти мав ще в світі жити
І дихати як всі, і мріяти...
Але...
Ти всіх людей любив
Хотів Полин спинити
І, врятувавши всіх,
Сам потонув у нім
В оту жахливу ніч
Ти був у самім пеклі
Гасив вогонь страшний вже в проклятій землі
І забирав життя людські з обіймів смерті
Своє ж ти не зберіг у молоді роки.
Нас янгол покарав
За наші злодіяння
А ти помер за нас
Рятуючи весь світ
Ти виніс це страшне, болюче покарання
І не просив тоді нічого ти взамін
Я дякую тобі
За ці яскраві зорі
За неба синяву
За сонце золоте
За пташечку в гаю
За весну кольорову
За місяць уночі
За те що я живу...
Я дякую
© Copyright: Маньковская Надежда, 2009
Свидетельство о публикации №109081405590
Свидетельство о публикации №109081405590
Рецензии