Я можу стати долею...

Я можу стати долею,
Та не для тебе.
Тремтіти ніжно зорями
В чужому небі,
Смішними поцілунками
Ховати втому,
Тримати й не позичити
Себе нікому.
Схопити вітер жалісний,
Щоб втерти сльози,
Шукати в віршах радості –
Й писати прозу.
Та, знаєш, трохи боляче
В чужому світі,
Там сонцю мов наврочено –
Темніше світить.
Ніч бавиться безсоннями,
Бринить росою,
Вже й ранок підвіконнями -
А я з журбою...

         
                10.08.09


Рецензии
Гарно до щему, бо зворушливо та щиро.
*
Хай щастить!
З повагою, Надія.

Надежда Рубинская   05.03.2016 20:40     Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.