Лелеки

Ох, дорого, дороженько,
Далека-далека,
Що по тобі та літає
У вирій лелека.
Ой, той вирій, інший краю,
Чужая чужина,
Чим ти вабиш того птаха,
Що до тебе лине?
Яким барвом, листом-квітом,
Деревом-травою,
Що з-за тебе нас лишає
Лелека з журбою?
Знає і старий, і малий,
Споконвіку знає,
Що нещасний, хто в трудний час
Вітчизну кидає.
Та лиш вітри холоднії,
Вітри-вітровії   
Загуляють в чистім полі,
Лист впаде зжовтілий, -
У дорогу пташинонька
Летить із тугою.
Звідкись знає ,що узимку
Немає спокою
Сірій птасі в нашім краї,
Багатому краї,
Що, як впадуть сніги білі,
Не кожна співає…
Ох, дорого, дороженько.
Далека-далека,
Чи колись-бо стане легше
І нам, і лелекам?...
1990


Рецензии