Згубив її з останнім вивихом струни.
За першим видихом ще не відчув утрати.
Любов летітиме у Місячній Сонаті,
як долетить до серця, Боже – схорони
і сотвори їй вічну... Де Твої палати
заходять, нiби у Йордан, в Чумацький Шлях,
дай місця – аж до відчуття на скронях нот,
життям нанесених безладно, поза станом.
Коли мовчання припаде до слів устами,
я з титрів обриватиму німе кіно:
світлини білі – біль, а чорні – серця камінь,
аби вiдчути, як полегшає земля,
бо на останнім кадрі облечу і я,
та ближче неба – опадатиму поволі
аж доки сонце не згорить на видноколi
i не здригне луна вiд крику журавля.
Вам не знайти тоді від мене парасолі,
як холоду душi у спiвах солов'я.
10 Серпня 2009
Поза нотним станом
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109081005711
Свидетельство о публикации №109081005711
Рецензии
Меня поразило Ваше стихотворение, Юрий. И хочется узнать, конечно, Ваше мнение о переводе.
С искренним уважением,
Лемара Лемара 06.05.2010 17:38 • Заявить о нарушении
С искренним уважением,
Лемара Лемара 06.05.2010 17:38 • Заявить о нарушении
Спасибо, Лемара, за отличный перевод.
Я оставил свое восхищение на Вашей странице.
Между-нотно,
ЛЮ :)
Юрий Лазирко 06.05.2010 17:52 Заявить о нарушении
Я оставил свое восхищение на Вашей странице.
Между-нотно,
ЛЮ :)
Юрий Лазирко 06.05.2010 17:52 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.