Не вистача зусиль на всі твої бажання?
Не вистача зусиль на совісне буття?
Безпросвіне життя, зневіресне кохання,
Раніш хтось жив в душі
– тепер його нема…
Нестримним током кров
Вимірює моменти,
Хтось звав тебе і звав,
Кричав до забуття!
За нашу віру нам не платять аліментів.
Жалкуючи за цім лічити до темна.
Бо сенсів тут нема,
лише лиш купка центів.
Як шкода, що життя
Дається задарма…
Прокинься , любий мій!
Не гав, прийди до тями,
Окрім тебе судді ніякого нема.
Досовісне буття,
Довіресне кохання,
Окрім тебе судді ніякого нема!
Не вистача зусиль на вс тво бажання?
© Copyright: Мария Пойменова, 2009
Свидетельство о публикации №109081003945
Свидетельство о публикации №109081003945
Рецензии