***
Останнім полум’ям згорають клени.
Знеможений, очей не відірвеш,
Таким палюче-пристрасним, шаленим,
Що оглядатимешся й потім, як підеш.
Бува в житті душі високий спалах…
Не відречись ні в щасті, ні в журбі.
І в гомоні років, давно опалих,
Він допізна яскритиме тобі.
Останнiм полум, ям згорають клени...
© Copyright: Любовь Булахова, 2009
Свидетельство о публикации №109081002983
Свидетельство о публикации №109081002983
Рецензии
