Людмила Могылдя. Если мы влюблены...

     Если мы влюблены -
     мы улыбаемся
                искренне,
     достаём из глубинных
     полочек
           всё самое лучшее,
     сдуваем пыль,
     расправляем шире
                крылья
     и к богам на кофе летим.

     Когда отдыхает любовь,
     оставив взамен
     подслеповатого своего заместителя -
     пустоту -
     мы дёргаем  друг друга
            придирчиво-категорич-...
     но, Боже,
          как глупо тогда
     выглядят наши лица!...
       
            * * *


Коли ми закохані
щиро
    посміхаємось –
дістаємо із глибинних
поличок
      наше найліпше
здмухуємо пил
розправляємо крила
                ширше
до богів на каву літаємо.

Коли кохання відпочиває
зоставляючи свого намісника
підсліпуватого –
              марність –
витягуємо одне з одного
                прискіпливо-категорич-
не. Прости Господи
які ж тоді дурнуваті
вирази
      у наших облич.