Нас Час перегорта, як листи
В прихованості горнього сумління.
Струмлять пісні-молитви та пости
Крізь вічне розпорошене горіння.
Один одного не повторить шлях,
У кожного свої відроблені уроки...
Мандруємо при Світлі у пітьмах,
Навпомацки плетемо дії - кроки.
І, серед того плетива подій,
То здалеку, то майже зовсім поруч,
То майже ворог, а то майже свій,
Праворуч, поряд, супротив, ліворуч...
Мерехтимо холодним і палким,
Палає у безмежнім Світі ватра,
Кружляємо... і не відомо ким
Одне одному будемо ми завтра.
Свидетельство о публикации №109080705616