Я в дчуваю всю Твою...
В обіймах вітру, у піснях дерев,
Та розуміючи цього шаленства сутність
Я змушена таїтися тепер.
І тліють в серці вогники барвисті,
Переплавляються в щось інше, не таке…
Збираю я Тебе, немов намисто,
Яке водночас і легеньке, і важке…
25\07\2009
Свидетельство о публикации №109080703271