Дружині.
Я лише крок в густий туман
Ступлю нетвердою ногою.
Чого ж то так, не знаю сам,
Застигнув з болі за тобою.
Звідкіль ти, ластівко моя,
Звідкіль мені тебе чекати?
Чи йти за дальні ті моря,
Чи тут з-за моря виглядати?
Чи йти долиною все повз
Смереки, що тоді прикрила
Своєю тінню, ненька мов,
Над нами розгорнувши крила.
І місяць зверху поглядав,
Щоб хтось бува нас не підслухав,
Та соловейко щебетав
Десь там в садочку, що за лугом.
І от тепер я в однині
В журбі серцевій за тобою
Стою в туманній сивині,
Лелекою журливо стою.
Й усе чекаю твоїх крил,
Що вже здаля до мене линуть
Чекаю так, що майже сил
Лиш залишилось на хвилину.
І ось тремтливо ти летиш,
Розкрив обійми на все небо,
І зник туман. ..
За серцем лиш
До тебе лину я, до тебе...
Я лише крок в густий туман...
© Copyright: Полищук Виталий, 2009
Свидетельство о публикации №109080606345
Свидетельство о публикации №109080606345
Рецензии
Очень мелодично, спасибо за приятные минуты в общении с Вашим творчеством. Ария
Ария Лп 16.08.2009 20:02 • Заявить о нарушении
Ария Лп 16.08.2009 20:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
