ніч шелестіла шепотом трави,
все ластилась,ішла до мене в руки.
ніч мріяла: проміння ліхтарів
зуміє загасить печаль розлуки.
ніч шелестіла гомоном вітрів,
і тихо малювала акварелі
останніх медоносних теплих днів,
ми розміняли їх на необачність зим.
В останнє промовчу із сумом: ми.
МИ
© Copyright: Владимир Буга, 2009
Свидетельство о публикации №109080605978
Свидетельство о публикации №109080605978
Рецензии