Життя

        Життя – воно таке швидке.
        Тяжка робота,  завжди думки про гроші,  яких не вистачає. Це відволікає нас від насолоди життям. Але ця проблема була до нас і буде після нас.
        Великі вчені,  художники , письменники,  скульптори – яке в них було життя тяжке. Їх не розуміли, насміхалися. Вони голодні,  холодні перебивалися з хліба на воду.  Інколи їм не вистачало терпіння і вони не віддавали свої відкриття невдячним потомкам.  У кострах спалювали  свої рукописи, дивились, як вони яскраво горять і посміхались,  як  Мона Ліза,  загадковою посмішкою.
        Мона Ліза – це погляд минулого.  Які очі, і чарівна посмішка – вона завжди буде, тому що їй слід  дивитися і посміхатися над нами, дурнями,  які не розуміють для чого народилися на цій Землі. Художники залишили після себе величезні творіння,  і ми повинні дивитися на них коліно схиленими  тому,  що ми нездатні дотягнутися до їх таланту навіть  трішки.
       Нас коштують новими еталонами жіночої краси. Ці еталони такі не пропорційні.  Раніше це визнавалось наслідком гормонального захворювання,  а зараз це еталон. Навіть,  у кожну епоху свої еталони краси.  Але ніхто не пам’ятає цих красунь,  а Венера Мілоська буде завжди еталоном.  Я це розумію і мене втомлює вигляд силіконових красунь,  які  наче  ляльки Барбі,  яких відтворив майстер.  Цих живих ляльок зробили в однієї майстерні,  розмалювали, зробили волосся,  зачіски, одяг,  показали,  як рухатись,  танцювати , і ось вони,  як маріонетки виконують наказі: співати, танцювати,  займатися коханням за гроші,  і ніякої самодіяльності. Природну красу знищити, замалювати парфумами, природний запах залити дезодорантами.
      Потім така лялька , через деякий час, починає старіти . Вона комусь принесла гроші,  а коли почала старіти – геть.
      Старість вона прийде до  кожного,  її усі чекають і кажуть: «Приходь пізніше – зараз немає часу дивитися на тебе». Вона відійде, а потім знов і знов заважає.
     Треба завжди бути людиною.  Мати Бога у душі.  Якщо людина духовно збагачена, тоді  не помічаєш скільки в неї зморшок…