Марина -песня-муж- Марина -пiсня-

* Обращайтесь.

Улыбается что ни витрина,
вновь тобой увлеклись зеркала!..
Всё вокруг восклицает "Марина!" -
и в душе моей - колокола!..
Вдохновенно аккорды сменяя -
я играть тебя не устаю.
Я на листьях стихи сочиняю,
в микрофоны тюльпанов пою.

Припев:
Я - обычный, -
городской, -
и, увы, не бог морской.
Но такой у бога нет -
как моя Марина-свет!

Манишь, празднична и мимолётна.
Накрываешь меня как волна...
Я тебе посвящаю полотна -
чтоб жила ты во все времена!..
Трепещу я, вполне допуская -
что скрывает волшебный фетиш:
ты - наверно богиня морская,
ну а в городе... просто гостишь.

Припев.

Июль 2009

МАРИНА
(ПІСНЯ)

Усміхається кожна вітрина,
зачаровані всі дзеркала!..
Світ навкруг аплодує - "Марина!",
і в душі моїй дзвонів хвала!..
Я писати тебе не вгаваю,
я на листі карбую вірші,
в мікрофони тюльпанів співаю,
просто - граю тебе від душі.

Приспів:
Я - звичайний,
я - міський,
і ніяк -
не бог морський.
Він сумує
недарма:
як Марина -
з ним нема!..
(можна 2 рази)

Я і фарбами душу хвилюю,
вірний служка твоєї краси:
і близьку і кохану, малюю -
щоб тебе пам'ятали часи.
Здогадатися мав би я, певно,
що вховала за вроди фетиш:
є богиня морська ти, напевно,
а у місті, обранко, гостиш!..

Приспів.

Липень 2011