Ввійшов в життя відкривши очі,
Зустрів безмежний дивний світ!
Ніхто не знав чого я хочу
І скільки житиму в нім літ.
Відкрив Бог шлях і в царство браму,
Щасливу долю дарував.
І землю, небо, батька, маму,
Щоб не ганьбив їх - наказав.
Лиш спнувся я на свої ноги
І поттягнувсь до всього сам.
Сприйняв від доленьки дорогу,
Її бувало підправляв.
Знаннями, мізками, руками,
Звершав омріяну мету.
Осяг поезію з роками,
Стрічок збереться на версту.
Багатств фізичних мав багато,
Та більш духовні бережу.
З тим вірші вирішив писати,
В них сам себе переживу.
Всі надбання від мого віку,
Підстава висловитись так: -
Духовність - розвиток для світу,
Фізична цінність - вічний прах!
.
Надбання вiку
© Copyright: Петро Керанчук, 2009
Свидетельство о публикации №109072800266
Свидетельство о публикации №109072800266
Рецензии