Между слов...

Приоткрыто окно, чуть колышутся шторы,
И в прохладе дождя стало легче дышать,
Сбив волненье в груди - примиренья без ссоры,
У сомнений смывает границы печать.

Музыкально стучат капли в серую крышу,
В ритме наших сердец получая ответ,
А ты жмёшься к плечу, и в дыхании слышу
То ли страх, то ли радость, что скоро рассвет…

И что снова ль идти, за спиной ожидая
Эти несколько слов, что сломают предел…
Прозвучат ли в тиши - дорогой…, дорогая…
Бесконечною песней над городом Л…

///

Привідкрите вікно, ледь колишуться штори,
Подих легше стає в прохолоді дощу
Примирив почуття хвилювань без докори,
Та змиває у сумнівів тяжких межу.

Краплі б'ються у дах у музичному такті,
В ритмі нашого серця він чує своє,
Обіймаєш, тремтиш, та чи все розібрати,
Чи то радість, чи страх, що світанок встає

І що знову час йти, коли серце чекає,
Тільки декілька слів, всупереч, попри все,
Серед тиші  ранкової ніжне - кохаю,
Пролунає над містом із назвою Л...