капитошка
І подих смерті полохливий
Принесе поцілунків зливу,
Й затопить серце сірий жаль...
Якби не ти, то був би сум.
Й скажена осінь наша клята,
Як та любов, грішми розп’ята,
Загляне в очі, повні дум...
Якби не ти, була б журба,
Пекуча й лагідная трошки:
Нарешті здохне капітошка,
А з ним і посмішок юрба...
Якби не ти, де був би я?
Труною тиші оповитий,
Без крові, але соковитий,
З забутим назавжди ім’ям...
Свидетельство о публикации №109072603023