Це БУЛО у Бердичевi

      
      Лев ПОСТОЛОВ(ЭПЕЛЬФЕЛЬД).
      

       Це БУЛО у Бердичевi.
      (Документальний нарис).

    (Авторский переклад нарису,
    виданого на сайтi proza.ru росiйською мовою,
        "КРОВАВЫЙ ШАБАШ БЕЛОКУРЫХ БЕСТИЙ" -
    http://www.proza.ru/2006/11/15-219
    та на сайтi stihi.ru в блоке
        "НЕ ДАЙ БОГ НАМ ЗАБЫТЬ!" -
    http://www.stihi.ru/2008/03/05/863 ).   


         « Те, що е – було,
           i те, що буде, - теж було » .
    
                Екклiзiаст.


        « Iсторiю пишуть, не дописують, переписують
          i дописують » .

              Iлля Григорович Еренбург,
        ( З вступного слова на вiдкриттi у 1965 роцi в Москвi у Вуликому театрi
          опери та балету зустрiчi з французькими льотчиками-Героями Радянського
          Союзу, якi воювали пiдчас Великоi Вiтчизняноi  вiйни проти нiмецько-фашист-          ських загарбникiв у складi авiадивiзii «Нормандiя – Неман» ).

       
        «  Люди, я любив вас.  Будьте насторожi! » .

              Юлiус Фучик, «Репортаж з удавкою на шиi».


    
     Iсторiя дюдськоi цивiлiзацii знае, на жаль, бузчислену кiлькiсть випадкiв викривлення та прямоi фальсифiкацii у iнтерпретацii iсторичних подiй та фактiв i невдовзi пiсля iх звершення i пiсля великих промiжкiв часу пiсля iхнього завершення.

     У 2001-ому роцi, - першому роцi 3-тього тисячолiття, - на Зустрiчi премьер-мiнiст- рiв краiн-членiв Лiги арабських держав, його учасники прийняли безпрецедентне рiшення про заснування спецiального спiльного багато-мiльйонного фонду «для фiнансування, - як було сказано у преамбулi цього «документу», - праць по розвiнчанню  легенди про Холокост европейского еврейства пiдчас Другоi свiтовоi вiйни та вигаданоi цифри 6 000 000 жертв цього, буцiм-то, вигаданого Холокосту» .

     Чергове поколiння юдофобiв пече спрага лаврiв геростратовоi слави, iм кортить пере- писати наново iсторiю кривавого ХХ-го столiття , викинувши з неi всi факти, що свiдчать про Холокост – фашистський геноцид еврейского народу на окуповних гiтлерiвцями тери торi-ях Захiдноi та Схiдноi Европи, який вирвав з життя бiльше як 6 000 000 людських душ, - душ закатованих  або ж розстрiляних по-звiрячому людей, вбитих лише за те, що вони наро- дилися евреями.

      На початку 2006-го року, - шостого року ХХ1-го столiття, - Ахмадiнiджад, президент Iрану, що членуе в Орган1зац11 Об*еднаних Нац1й , знову проголосив, що Холокост – це ви- гадка евреiв, яка дала iм можливiсть створити  iхню державу Iзраiль , та проголосив про свiй намiр знищи- ти цю державу , - ( яка також, як Iран, е повноправним членом ООН), -  стерти з поверхн планети Земля.

     Та й цього здалося замало новоявльеному претендентовi на «остатне вирiшення еврей- ського питання» .  – У груднi того ж-таки 2006-го року в Iранi була скликана  «наукова конференцiя по запереченню самого факту Холокоста европейського еврейства у роки гiтле- рiвськоi окупацii Европи:  не було, буцiм-то, нiякого Холокосту, а якщо i був, то кiль- кiсть жертв його , - 6 000 000 людей, знищених по-звiрячому гiтлерiвськими душегубами та iхнiми мiсцевими наймитами, - цифра, вигадана евреями для того, щоб домогтися вiд ООН  мандату на створення iхньоi еврейськоi держави на землi споконвiчоарабськоi Палестини, яка буцiм-то нiколи не була частиною стародавньоi Iудейскоi держави, що ii захопили та сплюндровали когорти Римськоi iмперii .

     Холокост – велика бiда та велика ганьба сучасноi людськоi цивiлiзацii, яка не захис-тила вiд  нацистського геноциду еврейський народ, стародавня культура якого стала джере-лом цiеi сучасноi людськоi цивiлiзацii.

    Мене, киянина, який дитиною пережив Велику Вiтчизняну вiйну 1941-1945 рокiв  (разом  з матiр*ю в евакуацii в Алма-Атi) та бачив кадри трофейноi нiмецькоi кiнохронiки , якi засвiдчили звiряче знищення гiтлерiвцями 29-го  вересня 1941 року евреiв Киева у Бабиному Яру на Сирцi, на протязi всього життя бентежило питання, як це могло статися, що нiмцi, громадяни цивiлiзованоi краiни, уславленоi своею високою культурою та духовнiстю, зненацька виявилися  наволоччю й мародерами, насильниками, - нелюдями,  якi холоднокрiвно вбивають, немов скотину , подiбних собi людей, - homo sapiens.

   Вiдповiдь на це питання, я одержав, переглянувши багатосерiйний  документальний фiльм « Гiтлерюгенд». –
   
   Це дуже просто:  у 1933-ому роцi 10-рiчного хлопчика з благополучноi законопослушноi  та релiгiозноi родини вдягають в унiформу штурмовика та кажуть йому: « З цього часу не мае для тебе нiякого значення все, що кажуть тобi батьки вдома та священик у церквi. Тепер важливе для тебе тiльки те, що  говорить  твiй фюрер i те, шо вiн вiд тебе вима- гае ».

   Проходять всього якiсь там 8 рокiв i у 1941-му роцi тодiшнiй 10-рiчний хлопчик, а тепер вже 18-рiчний солдат фюрера холоднокрiвно  розстрiлюе, травить у автомашинах-душегубках , або ж газом «Циклон» , складае трупи, немов дрова у полiнницi  та, поливши iх бензином, або у газових пiчах крематорiiв Треблiнки чи Освенцiма спалюе десятками тисяч подiбних до себе homo sapiens , якi для нього вже не homo sapiens, а недолюди,   - тобо контiнгент, призначений Гiтлером на безжалiсне винищення.

   А для солдата фюрера важливо тiльки те, що говорить йому i що вимагае вiд нього фюрер.


           ( Далi буде ).