Iнша

Жебрачка. Брудна загублена душа
Іронія розламаних надій,
У щось брудне перетворились почуття
Інша вона, живе у світі мрій.
Біля вікна вона сидітиме заради нього,
І йтиме час, і йтиме час...
Холодна, напівмертва доля
Їй усміхнеться і заплаче враз.
Але життя присвячене мрії
Лише одній, лише одній.
Тільки це її зараз гріє,
Але боротися за нього не має сил.
Жебрачка. Народжена страждати,
В кайданах змарноване життя
Навшпиньках повинна танцювати,
Щоб подивилися на неї, бо вона друга.
Висічене ім'я на тілі її
Навідміну від нього, житиме вічно,
Хоча вона зовсім інша
В неї теж кохання нема.
Останній день його у себе закохати,
І знов танцює як метелик у долонях.
Йому все рівно, він і далі буде так мовчати,
А Інша все кохає, бо дурна.
Кричить і сльози проливає:
"Від чого люди подуріли?
На стани люд весь поділили!"
А їй не місце тут, вона друга.
І на центральній площі міста,
Зібрались разом всі три стани,
Бо Інша заколола себе вістрям
Померла... Ожили лиш рани...
"Чому померла?" - питались люди,
"Бо кохала, багатія кохала...
Сама ж жебрачка, з протянутою рукою всюди
Хліба просила, на допомогу гукала!
Страждала... Дуже страждала,
Бо у світі все купується тепер,
А серце її добре і не знало,
Що кохання коштує грошей."
... І лежить Інша на дорозі,
І вже байдуже кого вона любила,
Кров по дорогах стікала,
Замивала... всі гріхи замивала...