Я вже випила гірку самотність ночі,
Спопелила, по весні, прозорі мрії.
І без сліз дивилась долі в чорні очі,
Але так стомилась жити без надії.
Я вже знаю де лікують хворі душі,
Човняр часу зачекає до смеркання,
Як духм'яно пахнуть стиглі груші…
Мабуть, просто осінь дуже рання…
24.07.2009
Я вже випила гiрку самотнiсть ночi...
© Copyright: Татьяна Камышева, 2009
Свидетельство о публикации №109072403154
Свидетельство о публикации №109072403154
Рецензии