***

Лилия Коломиец
Я більше не зможу чекати вітру.
Я краще зараз всі сльози витру.
Зітхну тихенько й тебе покличу.
Ти чуєш, любий? Птахи курличуть.
Зима надходить, зав'яли квіти,
а я не встигла тебе зігріти.
Дощі проллються, сніги розтануть,
але, боюся, мене не стане.
Я стану морем очей бездонних,
я стану горем ночей холодних.
Чекати буду на перехресті,
аби зумів лиш любов донести.
Душа пізнає кохану душу.
Я білий сніг із волосся струшу...
Ну ось нарешті зустрілись, любий.
Ти - моє щастя... Ти - моя згуба.


© Copyright: Лилия Коломиец, 2009
Свидетельство о публикации №109072205563
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лилия Коломиец
Рецензии
Написать рецензию
Ой, останній рядок так зачепив... Треба ж так...

Андрей Гуменчук   24.07.2009 02:36   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
...боляче...мені...від цього рядка.

Лилия Коломиец   26.07.2009 11:48   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Лилия Коломиец