Львов. Ночь

Александра Очман
А я босоніж по уламкам асфальтових килимів

Я бігаю там, де застрягають танки

І чим би не гралась, скільки би я не випила

Маленьким дівчатком зустріну львівський світанок


Мені посміхається стИха Адам Міцкевич

А я - навпростець, хоч очі залиті кавою

Десь між деревами зомбі скуповують гєрич

Я пещу граніт, і почуваюся правою


Цілую бруківку. І навхрест між ліхтарями.

Твої барокові фасади - мій мікрокосмос

всім тілом стискаю на тОбі криваві плями

Ми будемо разом, нелюбий мені Леополіс!


© Copyright: Александра Очман, 2009
Свидетельство о публикации №109072000046
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Александра Очман
Рецензии
Написать рецензию
Потрясно! Браво! Так держать! Поклон барочным фасадам.

Роман Орм Володин   22.07.2009 00:44   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
спасибо... ))

Александра Очман   22.07.2009 17:03   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Александра Очман