Як довго триває день,
Спливає у небі ніч.
Немає часу для прощань,
Є час каяття і сліз.
Віддати землі тепло,
Залишити мрії у снах,
Забути про те, що було
Й втонути у краплях страждань.
Так швидко зникає любов,
Лишаючи в серці лиш слід.
Ти знаєш, що він вже пішов
І падаєш збита з ніг.
Почувши той голос в пітьмі,
Побачивши світло надій,
Відкриєш бажання німі
І знову заснеш у ночі.
Та довго триває день
І ночі нема вороття.
Не спатимеш вічність ще ти -
Вже більше любов не твоя.
Безсоння
© Copyright: Ольга Кель, 2009
Свидетельство о публикации №109071904245
Свидетельство о публикации №109071904245
Рецензии