Ну ось і все, шкільні роки минули,
Дитинства срібний дзвоник віддзвенів.
Останній раз шкільне вбрання вдягнули,
Востаннє бачим поруч вчителів.
Вони вели нас по шкільним дорогам
До знань, до правди, до любові й мрій.
Із ними разом радощі й тривоги,
Надії й сподівання ти ділив.
Не можна не згадати своїх друзів,
Які були з тобою повсякчас.
У радості, у спокої, в напрузі
Вони натхненням сповнювали нас.
Із серцем, повним вдячності й любові,
Звертаюсь в цю хвилину до батьків.
Вони були підтримкою в усьому,
І гідні вони лаврових вінків.
Тепер стою одна я на дорозі –
Переді мною нескінченний шлях.
Та моє серце, в радості й тривозі,
Ніколи не забуде усіх вас.
Червень, 2002
Шкiльнi роки минули
© Copyright: Алёна Кузьменко, 2009
Свидетельство о публикации №109071903391
Свидетельство о публикации №109071903391
Рецензии