В обiймах
Роки поспіль.
І дрімали вони обидва,
Не розстілаючи постіль,
І ненавиділи в обіймах,
І любили,
Бо вона була чесна і вільна,
Він – чесний і милий.
І хотіли чогось більшого,
(Сміх крізь сльози)
І закохувалися в інших
До неврозів,
І мріяли жити окремо,
Бо набридло.
Але все це було даремно –
Вони залишались в обіймах.
І навчались вони в обіймах,
І мились у ванній,
І брали участь у війнах
До відкритих ран.
І в обіймах молились безмежно
Шакті й Евтерпі.
Але він був занадто залежний,
Вона – нестерпна.
Свидетельство о публикации №109071902538