Наша зустріч була не навмисна,
На стежині зустрілися ми,
Мов калина в червонім намисті,
Щиро ти усміхалась мені.
Я тебе обіймав,
До грудей пригортав,
Цілував ті заплакані очі,
Найніжніші слова, я тобі дарував,
Й розчинявся у темряві ночі.
Залетіло кохання у серце,
Закружило дурманом п'янким,
Твої очі, мов сині озерця,
Чарували промінням своїм.
Не забуду ніколи те диво,
Що зустрів на стежині тоді,
Живи довго, прекрасно, щасливо,
Хай у всьому ведеться тобі.
Обіймаю в думках,
Пригортаю в думках,
До очей доторкнутися хочу.
Так тобі й не сказавши чарівні слова,
Розчиняюсь у темряві ночі......
Прощание с чудом
© Copyright: Надежда Молодая, 2009
Свидетельство о публикации №109071802805
Свидетельство о публикации №109071802805
Рецензии