можливо хочеш кави?
чи може чорний чай?
ТИ палиш?
ні... забула!
беру собі цигарку,
знаєш,
тебе для долі було мало,
вибачай!
мабуть,
про це поговорити було б варто,
от бачиш, замовчав...
і так завжди змовкаєш!
і вся розмова
монологом
моїм, кволо
в останнє рішення приймає
хто і ким залишиться для кого...
вже допалила всі слова,
ось фільтр,
а ти нічого ще не зрозумів,
це згодом...
та й я тепер мовчу,--
ми квити!
і, навіть,
сліз солоних шкода!
лиш дим, можливо роз"їсть очі,
та не зараз,
точно не тепер...
на добраніч, снів пророчих
й
справжніх почуттів!
можливо хочеш кави?
© Copyright: Ольга Стужная, 2009
Свидетельство о публикации №109071504714
Свидетельство о публикации №109071504714
Рецензии