Вкра на
Ступи лише крок і зустрінешся з дивом.
Поглянь навкруги, зазирни у рідні обличчя
І в їхніх очах ти побачить скоріше зумій
Всю безмежну блакить безкрайнього неба,
Чи рідної землі плодовиту родючість,
Чи злато полів у теплому сонця промінні.
Тут річок серпантинок, озер мережа
Вікових, сідооких лісів-дідусів верхівка ніжно блакитна,
Немовби торкнулась рукою небес.
І все це - лише ненька Вкраїна в своїм розмаїті…
Скажіть, добрі люди, ну як же її не любить?!
Свидетельство о публикации №109071504119