Пам ятi тата присвячу ться

Ти соловейком був подільським,
Простим і щедрим, як земля,
Співав. У колі товариськім
Ти жартував завжди здаля.

Накрила ніч хати крупецькі,
Принесла крики край села.
Тебе не стало… Нагло й кепсько
Урвався дух… Тебе нема…

Вогонь горів на кладовищі:
Ґрунти скувало нанівець –
Вони не хтіли трумни днища
В собі сховати, хай їм грець.

Був людям празник – Водохреща,
Тріщав мороз і пік в лице,
А ми стояли: діти й теща,
Втирали сльози потихцем.

Усі чекали… В домовині
У люту стужу в пік зими
Везла із міста на машині
Дружина мужа в самоті.

І от – картину цю до смерті
Буду тримати я страшну –
З людьми автобус: на портреті
Лице у траурнім вінку.

Ти соловейком був подільським,
Простим і щедрим, як земля.
Вже не співаєш… Товариським
Став гріб і чорная рілля…


Рецензии
Очень трогательно, больно, непоправимо горько.Сердцем принимаю Вашу беду, как свою. Мой папа умер в 1972, а боль всеравно свежа.
Он тоже хорошо пел, имел абсолютный слух...
В украинском почти всё понимаю, это очень проникновенный язык. Спасибо Вам за стихи достойные памяти отцов.

Соловьёва Тамара Томашевна   27.09.2009 19:01     Заявить о нарушении
Искреннее Вам спасибо, Тамара Томашевна. Да не забудем мы своих родных через №-нное время. Светлая им память.

Ольга Марчук   27.09.2009 23:33   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.