Кораблики
Візміть бо мене на сУдно!
В буденному сьогоденні,
Мити-вбирати нУдно.
Все те ж болото блогів,
Інета чергОва новИна...
Я, може, моряк від Бога -
За що мені ця рутина?
Душа - вона як вітрило,
І вітер її потреба.
Старіти на кухні набридло -
Вечеря ...і все що треба?
Ех, море б зустріти стійко!
Крик чайок і вітер дує!
...Чому душі неспокійно?
Кораблики! Він нудьгує!
Джерело: http://stihi.ru/2009/06/13/4339
Свидетельство о публикации №109071201759