Вибач, якщо я грубо це тобі скажу,
Та вічливих слів для цього не знайду,
Мені здалось, що тобі це насправді до душі,
Йти по мокрому лісі та лізти крізь кущі.
Тоді справді я повірив, що це так,
Що звісно, в тебе теж є мета,
Та відчував, що щось тут не так,
Що не однакова у нас вона.
Але побачив справжні емоції,
Які здавались мені щирими,
Зараз бачу: це все дурниці,
Відповіді ті, не були правдивими.
Тож вибач, жити так не згоден,
Коли віддаєш і не чуєш подяку,
На все тоді я був же ладен,
Якби отримав цього маленьку частку...
Маленька частка
© Copyright: Рокфеллер, 2009
Свидетельство о публикации №109071105482
Свидетельство о публикации №109071105482
Рецензии