Слова мои теряют душу...

Слова мои теряют душу…
И с обреченностью глядят
Из обвивающей их стужи…
Печален и далек их взгляд…

Надежда… боль… и удивленье…
Ты можешь… А я пуст как стон…
Отправив чувства в заточенье,
Бреду… сквозь этот дивный сон…

Все вижу… Все воспринимаю…
Сметаю крошки со стола…
Сойду с ума, коль осознаю…
Надежда… раньше умерла…

Перебираю дни, как струны…
Бросает в кепку жизнь гроши…
Слова родятся в мир подлунный
И умирают… без души…



Рецензии
сумно... правдиво... життєво... є над чим думати...

спочатку було слово
воно було живим
ми знали одну мову
розвіяв усе дим?
різноманіття щастя
і єдності душа
землі передалося
вся сила ...

з повагою, ...

Катерина Гвоздева   01.06.2010 17:49     Заявить о нарушении
Дякую... Так буває... Хочеться багато сказати... і розумієш, що все марно...
З теплом, ...

Виктор Дульчак   02.06.2010 00:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.