З відвертості немає вороття. -
Ховаю в снах зніяковіле тіло.
Та знову хтось болюче і невміло,
Та знову хтось надмірно і безсило
Зриває крик, куштує небуття.
Бездумно і чомусь зарозуміло. –
Сліпе дитя.
А я зминаю в,язів зле груддя –
Між подихом і поглядом засіло
Те, що колись здивовано бриніло,
Те, що колись коритись не хотіло,
Забуте вже, розкішне почуття.
І скніє серце з туги посивіле –
Лама буття…
Між поглядом і подихом засіло
Тепер чуже твоє й незаймане життя.
11.09.01.
Не забуте
© Copyright: Руслан Птуха, 2009
Свидетельство о публикации №109070907333
Свидетельство о публикации №109070907333
Рецензии
між подихом і поглядом... задыхаешься, так написано на одном дыхании ...здорово!)
Очень Взрослая 18.01.2011 00:31 • Заявить о нарушении
Очень Взрослая 18.01.2011 00:31 • Заявить о нарушении
Даже не вздумайте!! В смысле, задыхаться! )) Асфиксия очень вредна для поэтов! Тем более для таких отличных, как Вы! :))
Руслан Птуха 18.01.2011 23:13 Заявить о нарушении
Руслан Птуха 18.01.2011 23:13 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.