Далеко

Далеко ще до осені, далеко...
Тривожать серце спомини мої...
Тобі майне із вирію — лелека...
Мені щось прокурличуть журавлі...

Не хочу зупинятися. Іти..
Шукати щастя у світах прозорих...
Запрошую у подоріж... І ти...
Ідеш зі мною цілувати зорі...

Далеко ще до осені. А втім...
Всміхаються тобі осінні айстри...
Приходить тиша в наш з тобою дім...
Торкає струни серця Вічний Майстер...

І струни оживають під рукою,
Пливуть у сни твої вони рікою,
Колишуть душу, що у неспокою,
Чарівні струни під Його рукою...

Далеко ще до осені. І що ж...
Нам не забути зустріч серед літа...
Не змиє спомин навіть сірий дощ.
Засяє спогад в серці диво-квітом...

Ти стала диво-квіткою мені,
Я крізь дощі ішов весь час до тебе...
Щоб зайчиком майнути по стіні,
До ніг твоїх, щоб нахилити небо...

Далеко ще до осені, далеко...
Тривожать серце спомини мої...
Тобі майне із вирію — лелека...
Мені щось прокурличуть журавлі...

09.07.2009